Бджільництво Про ситуацію та стан галузі в Україні. (про наболіле)

На кінець 2020 року В Україні склалась дуже дивна ситуація в галузі бджільництва.
З одного боку застаріла і недолуга законодавча база, яка дозволяла ігнорувати деякі норми, таки дозволила відрегулювати ринкові відносини на внутрішньому ринку. Кожен бджоляр мав що хотів.

Бджільництво в Україні
Бджільництво в Україні

Бджолопакети і бджоломатки з Карпат щовесни, багато років, продавались в будь-які куточки України. Ті, кого не влаштовувала якість бджоломаток від вітчизняних селекціонерів, мали змогу використовувати селекційні напрацювання Європейських колег. Селекційна справа у бджільництві в Україні досі страждає більш за все, бо законодавчо не врегульована, а значить не захищена, і має системні помилки.
З іншого боку Україна входить в 10 країн-експортерів меду у світі і є лідером на Європейському ринку. Бджільництво України є валютоутворюючою галуззю. Це в певній мірі сприяє стабільності національної валюти, що позитивно впливає на економіку.
З одного боку ми маємо в країні дуже низький показник вживання меду на душу населення, а закупівельні ціни серед найнижчих в світі. Саме це не сприяє розвитку вітчизняного бджільництва.

Як рослинництво шкодить бджільництву

Також тільки в Україні історично склалася парадоксальна ситуація коли одна галузь сільського господарства – рослинництво – здебільшого існує за рахунок запилення бджолами ентомофільних культур та постійно нарощує об’єми виробництва, шкодить іншій галузі сільского господарства – бджільництву, що відноситься до тваринництва, систематично отруює медоносних бджіл. Саме такі відносини між аграріями та бджолярами на сьогодні превалюють, про що свідчать повідомлення у ЗМІ та навіть з’явилися прецеденти судових розглядів по фактах отруєння бджіл та відшкодування збитків пасічникам.

Спрощений ввіз пестицидів в Україну

Останнє Рішення Верховної Ради, дозволило та спростило ввіз на територію України прострочених пестицидів, та інших хімічних сполук. Це неодмінно стане причиною подальшого отруєння сільськогосподарських земель, бджіл, природних запилювачів, інших видів фауни та взагалі довкілля, та неодмінно відгукнеться на здоров’ї людей.
З іншого боку тішить та дає сподівання на покращення ситуації у сільському господарстві загалом та у бджільництві зокрема бажання державних структур законодавчо врегулювати відносини між бджолярами, та іншими суб’єктами господарювання. Проте при цьому наявні великі застороги, бо зусилля деяких людей направленні не на створення нових можливостей для галузі, а на недолуге регулювання, бажання розподілу, заборони вже існуючих можливостей, які ринок вже за багато років врегулював, та вивів Україну в лідери експорту меду. Головним правилом змін має бути принцип – не нашкодь.

Дотації пасічникам

Дуже позитивно ставлюся до ініціативи Уряду про виділення дотації бджолярам, яка малою долею іде на погашення збитків низької закупівельної ціні на мед та придбання пасічниками якісних ветеринарних препаратів, реманенту тощо. Але ще більше маю бажання бачити державні закупівлі меду для дитячих садків, шкіл, та Армії. Ціна при тому має бути економічно обґрунтована, і бути орієнтиром, що не дозволить скупляти мед за безцінь. Не зважаючи на пандемію КОВІД 19, не він є лідером передчасної смерті Українців; більше за КОВІД 19 людей вбивають серцево-судинні захворювання. Заміна в харчуванні людей цукру на мед могла б значно знизити їх вплив. Чи розуміють це ті, кому довірили на п’ять років законодавчу ініціативу.?
Українці дуже талановита нація. Є шанс закріпити лідерство не тільки продажу сировини, такої як мед, а й в селекційній справі. За декілька останніх років в Україні з’явилася та значно розвинулася завдяки наполегливій та кропіткій праці ентузіастів нова для вітчизняної галузі бджільництва система штучного осіменіння бджолиних маток. Кількість операторів штучного осіменіння має тенденцію до збільшення, також радує що бджільництво стає привабливим для молоді, а це у свою чергу дає сподівання що Україна в короткий проміжок часу створить свою власну систему селекції що дозволить зберегти аборигенних бджіл та вивести галузь на нові вершини. Станки ШО Українського виробництва продаються не тільки в Україні, а й в європейських державах. Тож побажаємо Україні та українцям економічного розвитку, та легкого і скорого подолання тих перепонів, які самі ж собі і створили. Ми готові своєю наполегливою працею дати приклад, бо чітко розуміємо і проблеми, і перспективи галузі.

Сергій Брагін. Спілка бджолярів України Бакфаст.
січень 2021р.

Оцінка публікації
Оцініть цей допис
[Total: 2 Average: 5]
сподобалось - поділіться

Один коментар до “Бджільництво Про ситуацію та стан галузі в Україні. (про наболіле)”

  1. Було б добре запровадити державне страхування бджіл, державною компанією, і щоб дана страхова компанія виплачувала страхові випадки пасічникам, а вже потім сама розбиралась з випадками потрав бджіл аграріями.. Думаю багато пасічників би застрахували бджіл.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.