Спілці “ГО Бакфаст України” 3 роки!

spilka_buckfast_zboryspilka_buckfast_zbory

    В січні цього року Громадянське об’єднання «Спілка бджолярів Україна Бакфаст» відзначає третю річницю з дня його створення

Головною метою діяльності Організації є об’єднання зусиль зацікавлених учасників (членів) Організації щодо захисту прав та законних інтересів членів Організації, координація діяльності членів Організації з розведення бджіл породи Бакфаст та бджіл місцевої популяції з якими ведеться племінна робота по системі селекції Бакфаст. До цього багато років бджолярі, які познайомились с селекцію бакфаст випробували її методи . Хтось вивчав поведінку бджіл Бакфаст, хтось освоював штучне запліднення, хтось
робив спроби створити облітники, хтось за власний кошт перекладав і друкував книги, та прийшов час об’єднувати, та координувати зусилля.

Пройшло вже три роки, За цей час члени спілки провели три загальні збори, в том числі з участю Європейських колег. Прийняли участь в різноманітних
навчально–практичних заходах , науково-практичні конференціях, семінарах,
форумах, майстер класах в Київській, Харківській, Дніпропетровській, Херсонській, Хмельницькій, Запорізькій, Миколаївський областях. Були запрошені на міжнародні конференції, та прийняли участь , в обміну досвідом по племінній справі, яка базується на принципах селекції Бакфаст, в Азербайджані, Білорусії, Німеччині, Туреччині, Молдові..

Члени спілки займаються популяризацією ідей, основаних на навчаннях Брата Адама (Карла Керле), який винайшов, та зробив доступним в використанні комбінаторний метод селекції, яким користується майже вся Европа, і який ігнорують «вченні» України. Приймають активну участь в підготовці і опрацюванні майбутнього закону «Про Бджільництво», який повинен зробити доступними нові для України знання, нові сучасні підходи до справи, та методи селекції. Приймають участь в інших заходах та діях, які сприяють ефективному формуванню та розвитку галузі бджільництва.

За цей час створено Декілька відокремлених підрозділів Спілки в Харківській, Черкаській, Запорізькій, Кіровоградській, Дніпропетровській областях. Кожен член Спілки має можливість отримати доступ до селекційного матеріалу бджіл селекції Бакфаст, який протестований та вироблений в Україні, за допомогою приватних станцій спарування – штучного осіменіння, об літників.

Для того щоб стати Членом Спілки, потрібно звернутися с заявою до
центрального офісу Спілки, або до керівників відокремлених підрозділів , сплатити вступний та членський внесок, виконувати Статут, приймати активну участь в заходах, які проводяться.

Заява про вступ по силці :
http://www.buckfast.in.ua/%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%
Статут ГО СБУ  Бакфаст  http://tochok.info/applications/core/interface/file/attachment.php?id=55025

Группа ГО СБУ вФейсбук https://www.facebook.com/groups/130697500975129

Відокремлені підрозділи та їх керівники в:

Черкаській обл.- Артем Майстерчук,
Харківській обл.- Роман Труш,
Запорізькій обл. – Сергій Брагін
Кіровоградській обл. -Вадим Василюк,
Дніпропетровській обл. – В’ячеслав Нелипа,
Киїівській обл. – Дмитрий Бондарчук.

З повагою Юрій Вальчук, Сергій Брагін, Геннадій Ізмайлов.

Оцінка публікації
Оцініть цей допис
[Total: 2 Average: 5]
сподобалось - поділіться

Бджільництво Про ситуацію та стан галузі в Україні. (про наболіле)

На кінець 2020 року В Україні склалась дуже дивна ситуація в галузі бджільництва.
З одного боку застаріла і недолуга законодавча база, яка дозволяла ігнорувати деякі норми, таки дозволила відрегулювати ринкові відносини на внутрішньому ринку. Кожен бджоляр мав що хотів.

Бджільництво в Україні
Бджільництво в Україні

Бджолопакети і бджоломатки з Карпат щовесни, багато років, продавались в будь-які куточки України. Ті, кого не влаштовувала якість бджоломаток від вітчизняних селекціонерів, мали змогу використовувати селекційні напрацювання Європейських колег. Селекційна справа у бджільництві в Україні досі страждає більш за все, бо законодавчо не врегульована, а значить не захищена, і має системні помилки.
З іншого боку Україна входить в 10 країн-експортерів меду у світі і є лідером на Європейському ринку. Бджільництво України є валютоутворюючою галуззю. Це в певній мірі сприяє стабільності національної валюти, що позитивно впливає на економіку.
З одного боку ми маємо в країні дуже низький показник вживання меду на душу населення, а закупівельні ціни серед найнижчих в світі. Саме це не сприяє розвитку вітчизняного бджільництва.

Як рослинництво шкодить бджільництву

Також тільки в Україні історично склалася парадоксальна ситуація коли одна галузь сільського господарства – рослинництво – здебільшого існує за рахунок запилення бджолами ентомофільних культур та постійно нарощує об’єми виробництва, шкодить іншій галузі сільского господарства – бджільництву, що відноситься до тваринництва, систематично отруює медоносних бджіл. Саме такі відносини між аграріями та бджолярами на сьогодні превалюють, про що свідчать повідомлення у ЗМІ та навіть з’явилися прецеденти судових розглядів по фактах отруєння бджіл та відшкодування збитків пасічникам.

Спрощений ввіз пестицидів в Україну

Останнє Рішення Верховної Ради, дозволило та спростило ввіз на територію України прострочених пестицидів, та інших хімічних сполук. Це неодмінно стане причиною подальшого отруєння сільськогосподарських земель, бджіл, природних запилювачів, інших видів фауни та взагалі довкілля, та неодмінно відгукнеться на здоров’ї людей.
З іншого боку тішить та дає сподівання на покращення ситуації у сільському господарстві загалом та у бджільництві зокрема бажання державних структур законодавчо врегулювати відносини між бджолярами, та іншими суб’єктами господарювання. Проте при цьому наявні великі застороги, бо зусилля деяких людей направленні не на створення нових можливостей для галузі, а на недолуге регулювання, бажання розподілу, заборони вже існуючих можливостей, які ринок вже за багато років врегулював, та вивів Україну в лідери експорту меду. Головним правилом змін має бути принцип – не нашкодь.

Дотації пасічникам

Дуже позитивно ставлюся до ініціативи Уряду про виділення дотації бджолярам, яка малою долею іде на погашення збитків низької закупівельної ціні на мед та придбання пасічниками якісних ветеринарних препаратів, реманенту тощо. Але ще більше маю бажання бачити державні закупівлі меду для дитячих садків, шкіл, та Армії. Ціна при тому має бути економічно обґрунтована, і бути орієнтиром, що не дозволить скупляти мед за безцінь. Не зважаючи на пандемію КОВІД 19, не він є лідером передчасної смерті Українців; більше за КОВІД 19 людей вбивають серцево-судинні захворювання. Заміна в харчуванні людей цукру на мед могла б значно знизити їх вплив. Чи розуміють це ті, кому довірили на п’ять років законодавчу ініціативу.?
Українці дуже талановита нація. Є шанс закріпити лідерство не тільки продажу сировини, такої як мед, а й в селекційній справі. За декілька останніх років в Україні з’явилася та значно розвинулася завдяки наполегливій та кропіткій праці ентузіастів нова для вітчизняної галузі бджільництва система штучного осіменіння бджолиних маток. Кількість операторів штучного осіменіння має тенденцію до збільшення, також радує що бджільництво стає привабливим для молоді, а це у свою чергу дає сподівання що Україна в короткий проміжок часу створить свою власну систему селекції що дозволить зберегти аборигенних бджіл та вивести галузь на нові вершини. Станки ШО Українського виробництва продаються не тільки в Україні, а й в європейських державах. Тож побажаємо Україні та українцям економічного розвитку, та легкого і скорого подолання тих перепонів, які самі ж собі і створили. Ми готові своєю наполегливою працею дати приклад, бо чітко розуміємо і проблеми, і перспективи галузі.

Сергій Брагін. Спілка бджолярів України Бакфаст.
січень 2021р.

Оцінка публікації
Оцініть цей допис
[Total: 2 Average: 5]
сподобалось - поділіться

The Beekeepers’ Union of Ukraine Buckfast congratulates on the new year 2021

З новим роком, Happy New Year!

    Union of Beekeepers of Ukraine Buckfast, Zaporizhia, Kharkiv, Cherkasy, Kropyvnytskyi, Dnipropetrovsk, Kyiv separate divisions sincerely congratulate beekeepers friends, colleagues, partners from Ukraine, Germany, Denmark, Poland, Bulgaria, Spain, Belgium, Luxembourg, Portugal, England, Belarus, Switzerland, France, Latvia, Austria, the Netherlands with the New Year 2021 !!!
We wish peace and tranquility in every home, good prosperity, love, happiness, good health, God’s grace, all blessings. May all your most cherished dreams come true.
Sincerely, Yuriy Valchuk, Serhiy Bragin, Gennady Izmailov,  Artem Maisterchuk, Roman Trush, Vadym Vasyliuk, Vyacheslav Nelipa, Dmitry Bondarchuk.
———————————————————————————————–
    Спілка Бджолярів України Бакфаст, Запорізький, Харківський, Черкаський, Дніпропетровський, Київський відокремлені підрозділи  щиро вітають бджолярів друзів,  колег, партнерів з України, Німеччини, Данії, Польщі, Болгарії, Іспанії, Бельгії, Люксембурга, Англії,  Білорусі, Франції, Латвії,  Швейцарії, Португалії, Австрії, Нідерландів з Новим 2021 роком!!!
Бажаємо миру і спокою в кожному домі, добра достатку, любові, щастя, міцного здоров’я, Божої ласки, всіх благ. Нехай збуваються всі найзаповітніші мрії.
З повагою Юрій Вальчук, Сергій Брагін, Генадій Ізмайлов , Артем Майстерчук, Роман Труш, Вадим Василюк, Вячеслав Нелипа,  Дмитрий Бондарчук.
Оцінка публікації
Оцініть цей допис
[Total: 5 Average: 4.2]
сподобалось - поділіться

«Агробіологія» 1961рік. – Деякі проблеми підбору пар в селекції медоносних бджіл. Брат Адам

З перших днів роботи з бджолами дуже захопила проблема виведення порід з допомогою схрещування. Вже на початку сторіччя для схрещування використовувались країнські та італійські бджоли (Карніка та Лігустика). В 1910 році в це були залучені також кіпрські бджоли. Цьому ми зобов’язані, що в 1915 році коли бджоли на всіх пасіках кругом загинули від кліща, на нашій пасіці все було благополучно. В 1920 році вдалося вперше завезти бджіл безпосередньо  з Кіпру. На наступний рік ми вели роботу вже не менше ніж зі 100 сім’ями бджіл, отриманих від схрещування з кіпрськими. В 1930 році випала нагода провести більші по масштабу досліди з чистопородними французькими бджолами різного походження, вони були використані для схрещування. Незабаром по закінчені останньої війни були отримані матки породи Карніка з різних регіонів Австрії, а через декілька років, також з  Словаччини, Боснії, Герцеговини, Чорногорії та Сербії. За минулі після того 10 завезли ще другі породи з Сицилії, Північної Африки, Сирії, Кіпру, Греції, Малої Азії, а не давно і з Піренейського півострова.

Для селекційного схрещування ( тут мова йде тільки про нього) використовуємо два ізольованих точка, та застосовуємо штучне осіменіння. Ми маємо також 520 не великих нуклеусів на три-чотири рамки кожен, в яких  поселяються неплідні матки. В цих нуклеусах проходить також попереднє випробування їх після обльоту.

Селекціонеру починаючи складати план виведення нової (форми) породи, потрібно точно знати, яким матеріалом він володіє, що може дати його поєднання, як самим дешевим та швидким способом досягти цілі. Схрещування та відбір навмання не приводять до бажаного успіху.

Раніше ніж приступити до роботи, потрібно зібрати кращі бджолині сім’ї, випробувати та вивчити їх, провести відбір. Для вірної оцінки порід та зразків необхідні точні порівняння в різних ситуаціях, без цього неминучі помилкові виводи. Які можуть вивести на хибний шлях. В цій роботі обов’язкова діловитість , об’єктивність, інакше від селекції не буде ніякого толку. Переоцінка, так як і недооцінка, тої чи іншої породи  тільки мішає. В послідовній роботі по селекції не має бути місця забобонам та дилетантським видумкам. Господарсько корисні признаки не зв’язані з чорним, сірим чи жовтим забарвленням. Зовнішні признаки та окрас мають значення в селекції тільки як прикмети які показують шлях до цілі.

Чому ми говоримо про схрещування та комбінаційну селекцію? Досвід других областей рослинницької та тваринницької селекції переконує, що майже всі без винятку найбільш цінні досягнення отримані шляхом схрещування або являються  його продуктом. Сьогоднішні  успіхи в усіх галузях сільського господарства по істині були би немислимі без селекції, пов’язаної з гібридизацією. Це і є чарівна паличка, яка дає можливість досягти бажаного. Зрозуміло що бджільництво не може вічно заперечувати господарські вигоди, які відкриває цей метод селекції. Можливо в бджільництві це навіть більше потрібно, чим в любій іншій галузі сільського господарства.

Чисте розведення завжди буде займати важливе місце в бджільництві. Правда, від нього часто очікують більше того, на що дозволяє розраховувати досвід та здоровий глузд. Не варто закривати очі на те , що в плані чистого розведення бджола являє собою особливий випадок. В неї інша спадковість, чим в других сільськогосподарських тварин. Гіркий досвід багатьох невдач в селекції бджіл пов’язаний головним чином з спробами чистого розведення.

Медоносні бджоли особливо мало підходять для чистого розведення. Природний відбір ніде не створив чистих порід, надавши можливість вирішення цієї спокусливої задачі селекціонерам 20 сторіччя.

Чисте розведення як засіб створити високопродуктивні породи в якійсь мірі обмежено в своїх можливостях. Той чи інший бажаний признак вдається отримати лиш поступово. Коли можливе підвищення продуктивності вичерпано, бажані признаки приблизно закріплені. Та за довго як ця мета досягнута, помітне падіння життєздатності.

Хоча чисте розведення представляє необхідний шлях для надійного в любому відношенні покращення медоносних бджіл, одно воно ніяк не може задовільнити вимоги часу. Довге чисте розведення, особливо якщо воно проводиться на недостатньо широкій основі, неухильно приводить до значного зменшення продуктивності.

Тривале лінійне розведення, котре ось вже 40 років застосовується нами для підтримання бакфастовської породи бджіл, показало себе як надійний засіб запобігання впливу інбридингу та упадку продуктивності. Та і цей метод відмовляє, коли стає питання про необхідність різко підвищити продуктивність. Тільки відбір на основі схрещування може в кілька прийомів, а часто і зразу, помітно збільшити її.

Бджоляр, раніше чим він зможе з успіхом почати відбір від нащадків від схрещування, має, проте, позбутись деяких безперечно помилкових поглядів. В німецькій літературі часто-густо читаєш: «Не варто пускати на плем’я помісі. Вже в найближчих генераціях продуктивність падає». Подібні попередження зустрічаються в будь-якому посібнику. В якійсь мірі  вони справедливі, та лиш тоді, коли мова йде про випадкові схрещування. Якщо подумати над цим питанням,  то стане зрозумілим, що ця дуже розповсюджена думка є вірною не для всіх випадків.

Дійсність не вкладається в теоретичні розрахунки та сподівання. Буть це так, комбінаційна селекція була би безуспішною. На щастя, практичний досвід давно спростував розглянуту тут помилкову точку зору. Той же досвід показав, що селекційне схрещування дає нащадків з найкращими господарськими признаками в більшості випадків не в першому поколінні, а в більш пізніх. Далі, як свідчить практика, якщо в нащадках спостерігається сильне розщеплення, то причина цього в тому, що схрещування було невідповідне, породи батьківської пари не відповідали один одному.

Причини такої незвичайної поведінки бджіл в першому схрещуванні самі по собі зрозумілі: гетерозис однаково позначається і на корисних ознаках і на небажаних, зокрема схильності до роїння. Та ця природна риса домінує в даному випадку над всіма признаками, причому ефект першого схрещування внаслідок неконтрольованого парування, маючого місце в бджіл, швидко розсіюється, то і продуктивні якості покращуються.

Коли батьківські пари підбираються вдало, то при взаємній відповідності виробників ніякого розщеплення не трапляється (по крайній мірі в тому сенсі, який ми маємо на увазі). Розуміється, коливання в продуктивності є, деколи навіть і значні, та загальні результати набагато перевищують відповідні показники вихідних порід, взятих для схрещування. Не будь цього, комбінаційна селекція в застосуванні до бджіл не мала би ніякого сенсу.

Не варто обманювати себе, вдається далеко не будь яке схрещування; не все підходить до чого завгодно, неможна діяти по сваволі: породи мають гармонійно доповнювати один одного, мають бути взаємно відповідними. Та як справи в інших областях селекції в рослин та тварин? В даному випадку бджоли не являються виключенням.

Правда в іншому плані вони займають дещо особливе становище. Результати схрещування можуть помітно відрізнятись в залежності від того, яка порода була батьківською, я яка материнською. Результати зворотного схрещування рідко співпадають.

Надійним правилом, виведеним на основі практичного досвіду, являється рекомендація використовувати в якості постачальника трутнів миролюбну породу. В усіх випадках, це безумовно, необхідно. В першому пробному схрещуванні ми завжди використовуємо для отримання трутнів наш власний перевірений матеріал, лиш деколи одночасно або в слід за тим, перевіряються в невеликих дослідах трутні з інших відібраних порід. Трутні дратівливих, злобливих порід ніколи не застосовуються для першого схрещування, якщо тільки пробні досліди не дали для того відповідних підстав.

Вище говорилось, що перше схрещування в більшості з господарської точки зору невигідно в наслідок того, що підвищується рійливість. Бджоляр практик використовує всі переваги, по-перше, гетерозиса в його найбільш повному проявлені, а по-друге, в якійсь мірі і поєднання признаків обох порід, об’єднаних при схрещуванні.

Наш досвід говорить про те, що кращі результати дає схрещування наступних бджолиних порід:

Анатоліка – Бакфаст,

Бакфаст – Карніка або Цекропіка,

Цекропіка – Бакфаст або Карніка.

Деякі комбінації першого схрещування такі як Кіпрські – Бакфаст, Сірійські – Бакфаст, Кавказькі – Бакфаст, займають по результатам перехідне місце: вони відрізняються схильністю до рійливості, але при всьому цьому достатньо продуктивні.

Зазначимо ще і другі комбінації, які по нашим даним в першій генерації не мають всякого господарського значення, але заслуговують уваги для подальшого відбору з застосуванням інбридингу: Французька – Бакфаст, Нігра – Бакфаст, Карніка – Бакфаст.

Тут наведені тільки класичні приклади по кожній групі. Досліди з іншими комбінаціями для відбору не дали гідних уваги результатів.

Одне важливе узагальнення все ж потрібно зробити, особливо в відношенні схрещування в користувацьких цілях. Не всяке схрещування дає бджіл, відповідних для місцевості з різними умовами взятку. Бджоли Цекропіка без сумніву пристосовані до місцевості з різним взятком. Бджоли Цекропіка без сумніву пристосовані до місцевості з ранім взятком.  Бджоли від схрещування з участю Цекропіка виходять з зимівлі сильними, матка починає сіяти не дуже рано, але сім’я  своєчасно набирає силу; вони не так страдають від ноземи, як чиста Карніка; нащадки від першого схрещування стійкі до ноземи, добре пристосовані до пізнього взятку.

Про схрещування з Анатолікою потрібно сказати, що Анатоліка – Бакфаст абсолютно перевершує всі інші комбінації, які коли-небуть досліджувались на нашій пасіці. Є підстави очікувати, що можна отримати ще кращі результати, якщо суворіше відбирати Анатоліку. Особливе господарське значення мають ті обставини, що в звичайні та неблагополучні роки, нащадки від такого схрещування дають задовільний збір меду, а це важливіше, чим всі рекордні медозбори в особливо благополучні роки. Цілком можливо, що в місцевостях з ранім взятком ця комбінація себе не оправдає.

В роботі зі схрещуванням весь час стикаєшся з різними протиріччями та несподіванками.

Лагідна порода, схрещена з лагідною не завжди дає миролюбних  нащадків, але деколи і злобливих, або породу з добре проявленою дратівливістю. Так, від схрещування Кавказянка – Бакфаст, Карніка – Бакфаст або Бакфаст – Карніка виходять злобливі бджоли. Навпаки, Сірійська – Бакфаст відносно лагідні, хоча сірійські бджоли здаються самі злі зі всіх існуючих порід.

Плодовитість маток, це теж признак, який проявляється по-різному, хоча загалом прийнято рахувати, що нащадки від першого схрещування відрізняються високою плодовитістю.

В комбінаціях Карніка – Бакфаст, Карніка – Лігустика, і навіть Карніка – Цекропіка гетерозис не впливає на яйцекладку. Розплід тут більш життєздібний, в засіві маток менше проблем на щільниках, а взагалі помітного збільшення об’єму розплоду в гнізді в першому поколінні немає, воно проявляється лише в більш пізніх генераціях.

Карніка лінії Скленар в цьому відношенні можна рахувати єдиним виключеням в породі Карніка, якщо судити но наших дослідах.

В нащадків від реципрокного схрещування Бакфаст – Карніка, лігустика – Карніка, і особливо Цекропіка – Карніка спостерігається навпаки, підвищена плодовитість.

Можна привести безліч протилежних прикладів та відмінностей, які спостерігаємо при першому схрещуванні.

Всякого роду неочікувані знахідки нами зберігаються та вивчаються в наступних відборах. Тут можуть випливти такі прояви, як особливо проявлена лагідність, а також нове забарвлення, яке у початковій формі не було.

Оцінка порід і досвід зі схрещування являється для нас лише засобом досягнення цілі, а не сама ціль. Одним словом, ми виконуємо схрещування не для того, щоб отримати гетерозис та використати його господарські вигоди, хоча це без сумніву оправдовує себе. Та прояви гетерозиса при всіх умовах-це дещо перехідне, тимчасове; його приходиться знову та знову викликати.

Та призначення комбінаційної селекції, головна ціль нашої роботи-створювати нові цінності,  причому стійкі цінності, а не використовувати тільки одні тимчасові вигоди. Господарські переваги нових комбінацій знову проявляють себе в подальшому схрещуванні, виробленому для отримання гетерозиса, чим продуктивніші основні початкові сім’ї, використані в схрещуванні, тим чіткіший його ефект. Кожна нова комбінація повинна бути  новим великим кроком в перед в справі розведення.

Комбінаційна селекція є справжня селекція. Якщо говорити про бджоли, то в цій області перед нами зовсім недосліджена  цілина. В теоретичному плані проблеми які ми маємо та можливості дуже важливі. Не слід недооцінювати практичних труднощів, але не потрібно переоцінювати і теоретично. Відсутність надії досягнути ідеалів, на що є один шанс з мільйонів, не дає підстави відступати перед труднощами. Зрозуміло, «пряме попадання» малоймовірне, але це не означає, що не можна добитися створення цінної, господарсько-корисної нової комбінації. Досвід показує, що таким чином за короткий проміжок часу можна досягти цінних результатів. Але селекціонер працюючий з підбором пар, повинен знати, чого особливо він добивається. Йому слід уникати помилкових кроків, впевнено отримувати та зберігати господарсько цінні форми. В широкому відборі, та чим ширший тим краще, в інтенсивній селекції ключ до успіху.

Вирішальний засіб комбінаційної селекції, відбір надає в наше розпорядження дві ведучі до досягнення наміченої цілі важливих переваг, яких немає в інших сільськогосподарських тварин . Такими двома важливими, та  экономящими час перевагами служить можливість проводити попередній та послідующий відбір молодих маток: перший – зразу після виходу їх на світ з маточників, а другий – після виходу перших бджіл з засіву молодих маток. Відбір по признакам кольору проводиться, а саме у цих бджіл.

Слід при цьому уникати двох небезпек. Попередній відбір молодих маток потрібно проводити на широкій основі. Мова йде про сотні, а по можливості і про тисячі особин, а інакше надії на успіх не великі. Другою реальною небезпекою являється погоня за зовнішніми признаками і типом окрасу. Мій досвід говорить про те, що це веде тільки до одних розчарувань, нічого доброго не буде.

При інтенсивній селекції, звісно, не можна обмежуватися відбором одних молодих маток. Неменше важливі і трутні, з якими матки облітуються. Тут ми стикаємся в комбінаційній селекції з деякими труднощами, які тим паче часто існують скоріше в уяві, чим на справді. Тут потрібно в більшій мірі покладатись на відбір по окрасу та результат схрещування. Деколи застосовується ручний відбір.  Одна з найбільш багато обіцяючих наших нових комбінацій отримана тільки таким чином.

Комбінаційне розведення необхідне для прогресу бджільництва. Природа чи випадок не зможуть об’єднати багато з порід, або їх підвидів, які походять з віддалених між собою областей або країн, не зможуть об’єднати їх в новому сполученні. Та ми зобов’язані скористатися для цієї цілі підсумками   сто тисяч річного відбору. Завдання сучасних бджолярів – селекціонерів полягає в тому, щоб виявити, зібрати та випробувати найбільш цінні для селекції окремі породи, використати їх найкращі признаки,  поєднуючи їх з допомогою комбінаційної селекції.

Переклад з російської Вальчук Ю.

Оцінка публікації
Оцініть цей допис
[Total: 10 Average: 4.7]
сподобалось - поділіться

Шість локусів впливають на пороги завдань для гігієнічної поведінки у медоносних бджіл (Apis mellifera)

заморожування розплоду тест на гігієну

PETER R. OXLEY,* MARLA SPIVAK† and BENJAMIN P. OLDROYD* *Behaviour and Genetics of Social Insects Laboratory, School of Biological Sciences, University of Sydney, Sydney, NSW 2006, Australia, †Department of Entomology, University of Minnesota, Minneapolis, MN 55108, USA

Анотація

Гігієнічна поведінка медоносних бджіл забезпечує колоніям захист від багатьох збудників хвороб
і є важливою модельною системою генетики складної поведінки. Гігієнічна поведінка складається з двох компонентів – пошук хворої лялечки, і подальше видаленням вмісту комірки – кожен з яких, як вважається, незалежно модулюється кількома локусами, від середнього до великого ефекту. На генетичну схильність робочої особини до занять гігієнічними завданнями впливає інтенсивність стимулу.

Генетичні різноманіття в колоніях призводить до спеціалізації завдань серед робочих особин, які виконують більшість завдань в гнізді. Ми виділяємо три кількісні риси локусів, які впливають на ймовірність того, що робочі особини будуть займатися гігієнічною поведінкою і становлять до 30% фенотипічної мінливості в гігієнічній поведінці колонії. Крім того, ми ідентифікуємо два локуси, які впливають на ймовірність того, що бджола виконуватиме лише поведінку відкривання комірки та один локус, який впливає на поведінку видалення її вмісту. Ми повідомляємо про перші гени-кандидати, пов’язані із залученням до гігієнічних засобів поведінку, включаючи чотири гени, що беруть участь у сприйнятті запахів (нюху), навчанні та соціальній поведінці та один ген, що бере участь у циркадних рухах.

Ці гени дозволять дати молекулярні характеристики цієї відмінної поведінкової стійкості до хвороб, а також надають можливість для поширення цієї комерційно значущої риси.

Вступ

Роль генотипу в модуляції поведінки залишаються суперечливими. Всередині колонії гени можуть відігравати певну роль у розподілі праці серед індивідів: наприклад, було показано, що ген AmFor впливає на вік, з якого робочі особини починають годувати личинок, кілька кількісних локусів ознак (QTL) що модулюють годування личинок та оборонну поведінку.

Проте наше розуміння молекулярних механізмів, які впливають на ймовірність індивіда залучатися до певної поведінки та механізмів які дозволяють виконувати таку поведінку, здебільшого продовжують залишатися невідкритими.

Гігієнічна поведінка – це поведінкова реакція працівників медоносної бджоли (Apis mellifera) на зараження розплоду в межах їх колонії. Він розвинувся як загальний механізм стійкості до хвороб розплоду і забезпечує значну стійкість до ряду збудників хвороб, включаючи аскосфероз (Ascosphaera apis), бактерії американського гнильця (Paenibacillus), кліща Varroa.

Гігієнічна поведінка складається з виявлення робочою бджолою наявності зараженої личинки або лялечки, “відкривання” воскової кришки комірки, якщо комірка запечатана, та видалення хворої особини.

Зазвичай оцінюється гігієнічна поведінка колоній по швидкості, з якою колонія видаляє мертвих лялечок, які були навмисно вбиті за допомогою голок (Spivak & Downey 1998) або заморожуванням (Spivak & Reuter 1998c). Оцінена таким чином, гігієнічна поведінка на рівні колоній має високу спадковість, тому легко виділити штами, які мають високий рівень гігієнічної поведінки в колоніях та економічно значну стійкість до хвороб.

Однак мінливість гігієнічних показників, що виникають із факторів навколишнього середовища вимагає, щоб оцінка колонії базувалася на декількох оцінках. Ця вимога збільшує час і вартість оцінювання та зменшує ймовірність появи селекціонерів бджіл, що оцінюють гігієнічну поведінку в своїх колоніях. Таким чином, ідентифікація локусів гігієнічної поведінки забезпечить не тільки нові уявлення про те, як може призвести генетична мінливість мінливість складної поведінки, але також дозволила б розробити відбір маркерів важливих ознак.

Порогова модель відповіді розподілу завдань дозволяє припустити, що розподіл гігієнічних завдань є результатом відмінності генетичних схильностей до виконання кожного із завдань у кожної бджоли. Якщо первинна різниця між робочими особинами – їхня схильність до ініціативи гігієнічної поведінки (та ймовірності) ініціювання розгризання кришечки комірки чи видалення лялечки, то, швидше за все, ця різниця пов’язана з генами, що беруть участь у ініціації завдань: гени, які підвищують чутливість бджоли до відповідних подразників (таких як запах, що виділяється завмерлим розплодом). Ці гени можуть кодувати білки які взаємодіють безпосередньо зі стимулом (наприклад, рецептори запаху і білки, що зв’язують запах).

Інші ймовірні кандидати – це гени, які впливають на взаємодію робочої особини з іншими бджолами або впливають на навчання та пам’ять. Доказано, що октопамін необхідний для формування нюхової пам’яті, і вивільняється у більших кількостях у мозок «швидких» гігієнічних бджіл, ніж у «повільних» гігієнічні бджіл, коли їх стимулюють відповідним запахом.

Використання єдиної гібридної матки було зворотно схрещено з «гігієнічним» трутнем, що призвело до сегрегації алелів пов’язаних з гігієнічною поведінкою серед окремих робочих особин. Ці робочі особини можуть бути оцінені по своїй реакції на мертвий розплод.

Ця конструкція має основні переваги в тому, що велика кількість робочих бджіл може бути фенотипована в межах однієї колонії одночасно, і дозволяє ідентифікувати QTL (локус кількісних ознак) не тільки загальної гігієнічної поведінки, а також QTL для завдань розпечатування та видалення лялечки.

У цьому дослідженні ми намагаємось підтвердити існування QTL, які впливають на схильність робочих особин до заняття гігієнічною поведінкою, заснованою на поведінці окремих працівників, а не поведінки цілої колонії. Ми також намагаємось визначити місце положення QTL в геномі медоносних бджіл.

Матеріали та методи.

Гігієнічні матки та трутні були отримані з Програми селекції університету Міннесоти. Створена в 1993 році, ця програма швидко розвивалася шляхом повторного відбору.

Гібридну матку (дочка “швидкої” гігієнічної матки, що інсемінована трутнем з «повільної» гігієнічної колонії) – штучно осіменіли спермою одного трутня з «швидкої» гігієнічної колонії. Колонія, що розпечатає та видалить з 200 комірок вбитого заморожуванням увесь мертвий розплід через 48 год. мають «швидку» гігієнічну поведінку., тоді як колонії «повільної» гігієнічної поведінки не видаляють весь заморожений розплід через тиждень.

Через двадцять один день після осіменіння гібридної матки дві рамки вийняли і інкубували (34, 50% RH). Окремо позначили 500 робочих особин на 1-2 день за допомогою поєднання фарб на животі та нумерованих міток на грудній клітці. Позначені робочі особини були введені в оглядовий вулик, з генотипічно «повільною» гігієнічною маткою та робочими бджолами. Приблизно половину введених бджіл не прийняли, тому ще 250 особин було позначено наступним чином і повторно введено до колонії.

Через п’ятнадцять днів після введення робочих бджіл підставили рамку з вбитим заморожуванням розплодом. Заморожений розплід замінювали щодня о 09:00 та 17:00 год. протягом 8 днів.

Щоб звести до мінімуму кількість гігієнічних дій, які залишилися без уваги, розплід, що завмирав розміщувався лише на стороні оберненій до камери відеозапису. Робоча поведінка всіх бджіл на ділянці замороженого розплоду та сусідньої рамки фіксувалася 24 год на добу на протязі 8 днів.

Відеозаписи переглядали на 15-дюймовому телевізійному моніторі, поведінку окремих робочих бджіл відмічали окремо. Кожну помічену робочу бджолу, яка була присутня на вбитому розплоді спостерігали за ознаками розпечатування (розгризання воскової кришечки), виймання (фізичне витягування лялечки), прибирання/обстеження комірки (розміщення її голови, тіла всередині комірки.

Для кожного екземпляру гігієнічної поведінки – було записано час витрачений на виконання завдання: від 1 (короткий) до 5 (> 30 с). Через 8 днів після початку спостережень, всіх помічених робочих особин вилучили з вулика і законсервовано у 99% етанолі.

Дані спостережень було отримано для 431 робочої бджоли, для яких сумарно відстежено за виконанням гігієнічних завдань 2991 раз. Через смерть робочих особин, що настала від фуражування чи інших невідомих обставин лише 149 бджіл було успішно відібрано для генотипування та використано в аналізі QTL.

заморожування розплоду тест на гігієну
заморожування розплоду тест на гігієну

Аналіз даних

Для кожної відібраної робочої особини було розроблено фенотипічний бал за загальну гігієнічну поведінку. Кожний епізод реакції на гігієнічну поведінку множили на тривалість діяльності, щоб дати зважену оцінку, що вказує на загальний час, витрачений на виконання гігієнічної поведінки.

Ці зважені бали потім підсумовували для кожної робочої особини, щоб дати загальну гігієнічну оцінку. Окремі компоненти гігієнічної поведінки (розпечатування комірки та видалення лялечки) – також були зважені і підлягали незалежному аналізу. При генетичному аналізі було розглянуто лише робочі особини які виконували гігієнічну поведінку більше шести разів.

Екстракція та генотипування ДНК

Протягом екстракції та генотипування ДНК із відібраних 149 робочих особин було генотиповано в 437 мікросупутникових локусах, розподілених по всіх хромосомах. Для всіх 149-и відібраних особин виконано інтервальне картографування окремих компонентів – за допомогою Map-Manager QTX, з функцією відображення Косамбі. Були побудовані карти зв’язків за допомогою мікросупутникових позицій.

Результати

Всього спостерігалось 431 мічені робочі особини протягом 8 днів. З цих 164 (38%) жодного разу не спостерігали за гігієнічною діяльністю, а 22 (5%) займалися гігієнічною поведінкою в середньому більше п’яти разів на день.

Розподіл завдань був мінімальним серед 102 особин, які виконували гігієнічні завдання шість і більше разів за весь період спостереження, лише дев’ять особин (9%) були задіяні виключно відкриванням комірки або вилученням личинки.

Усі рівні гігієнічної поведінки, що спостерігалися, були представлені у робочих особин, що було генотиповано.

Обговорення

Ми визначили три QTL, які впливають на схильність робочої бджоли до гігієнічної поведінки, а також три суттєві QTL, які впливають на завдання розділення серед гігієнічних бджіл. Ці результати надають докази існування генетичних локусів відповідальний за зміну порогових рівнів серед особин, а також припускають існування локусів, що впливати на окремі компоненти в межах складної поведінки.

Об’єднано один значний (Hyg1) і два сугестивні QTL (попередньо названі Hyg2 та Hyg3) щодо гігієнічної поведінки, як вважають, пояснюють 30% фенотипічної дисперсія для загальної гігієнічної поведінки в нашому картографування колонії.

Ефект QTL, ймовірно, був завищеним в попередніх дослідженнях. Тим не менш, ця оцінка дає верхню межу поясненої дисперсії. Спадковість гігієнічної поведінки є 0.6, що вказує на те, що наші QTL складають щонайменше половину половини генетичної дисперсії, що як правило, спостерігається у популяціях.

Генетична дисперсія, ймовірно, пояснюється невиявленим QTL, що мають малий ефект і, можливо, на фактори не розкриті цим дослідженням. Отримані дані забезпечують подальшу підтримку багатоцільової моделі гігієнічної поведінки.

Велика різниця в загальних гігієнічних характеристиках серед окремих робочих особин, а також значне розмежування виконання завдань серед генотипів, узгоджується з пороговою моделлю задачі видалення (Beshers & Fewell 2001; Oldroyd & Thompson 2007) та генетичній основі для варіації в порозі відгуку бджіл (Calderone & Page 1991; Джонс та ін. 2004).

Ми вважаємо, що ймовірність того, що робоча особина буде виконувати або розпечатування комірки, або видалення личинки визначається генетично, а впливає поріг QTL. Тому там надмірна кількість стимулів (або недостатня кількість робочих особин), поріг для усунення буде перевищено у більшості робочих особин. Тільки тоді, коли буде достатньо велика кількість робочих бджіл (або низький стимул) буде виникати розділення завдань (як це спостерігається в Arathi & Spivak 2001).

Розподіл балів гігієнічної поведінки і загальна відсутність розподілу завдань між поведінкою розпечатування та усуненням серед окремих бджіл відповідає спостереженням поведінки робочих особин, коли генетично гігієнічні бджоли є меншістю населення колонії (Arathi & Spivak 2001).

Висновки

У цьому дослідженні було використано зв’язок на основі мікросупутника карти медоносної бджоли для виявлення QTL, які впливають на ймовірність того, що робочі особини будуть займатися гігієнічною поведінкою. Ідентифіковані QTL надають додаткове підтвердження багатогенного характеру гігієнічної поведінки.

Тим не менш, ми також показали, що кожна складова гігієнічної поведінки регулюється деякими незалежними генетичними локусами. Тому гігієнічна поведінка залишається чудовою модельною системою для вдосконалення нашого розуміння поведінкової генетики.

Автори хотіли б подякувати членам Лабораторії поведінки та генетики соціальних комах за їх пропозиції у вдосконаленні цього дослідження. Ця робота була профінансована грантовою програмою Австралійської наукової ради

За матеріалами сайта bee-ua.org

Оцінка публікації
Оцініть цей допис
[Total: 2 Average: 5]
сподобалось - поділіться

Семинар по селекции бакфаст в Киеве Келд Бранструб обзор

встреча с Келдом Бранструбом

Знакомьтесь,  Келд Бранструб из Дании.

Келд Бранструб
Келд Бранструб в Киеве

17 лет работал в школе учителем языка и религии. Знает 4 языка – английский, немецкий, итальянский и турецкий.

Занялся пчеловодством в конце 70-х, более 40 лет пчеловодного стажа.
С 80-х профессионально занимался селекцией, под патронатом Брата Адама, до самой его смерти, и продолжает это дело сейчас. Келд Бранструб является инспектором по пчеловодству в Дании и Советником по пчеловодству по Европе.

Население  Дании 5 млн. человек и в сельском хозяйстве страны насчитывается  25 млн. свиней, поэтому большинство полей используются под зерновые. Существующие взятки – озимый рапс, лесной и разнотравье, и тем не менее, Келд с 400-500 семей качает 30-40 тонн меда.

Келд основательно занимается селекцией пчел Бакфаст, выращивает маток и продает их во многие страны мира – в Америку (через Канаду), Европу, Ближний Восток, Украину, Беларусь, Болгарию, Россию и др. Много лет ищет пчел для селекции. Искал их лично в Африке, России, на Кавказе, в Турции. Импортирует пчеломаток, включая и Украину. Его специализация – трутневые (отцовские) линии Бакфаст, которые, как он считает, создавать намного важнее, поскольку трутни оказывают большее влияние на селекцию.

Его история.

Однажды к  Келду домой  пришел его друг и, сидя за бокалом пива сказал: -” Келд, ты должен стать пчеловодом. Келд :- Почему?  Друг: – потому, что у тебя за домом висит рой пчел”.  Они вместе купили, за дорого, старый улей у знакомого пасечника и посадили в него рой. Это было его первое знакомство с пчелами. Этот рой зимой погиб. На следующий год он поймал два роя, но они тоже в зиму погибли. Келд начал много читать, чтобы выяснить причину, и с того времени, как говорит датская поговорка, – «его укусила бешеная пчела».  Он купил 7-8 ульев и появились первые не приятности  связанные с соседями из-за злобливости пчел. До 200 семей он довел пасеку без особых знаний, но при этом имел постоянно большие проблемы. Пчел он называл – москитами, потому, что приходилось надевать по 2 пары штанов и изоляционной лентой обматывать ноги. При этом пчелы имели очень низкий медосбор и безудержное роение. Необходимо, при этом, каждые 4-5 дней делать осмотр семей и обрывать маточники. Келд Бранструб  много искал, и все-же купил маток у лучших матководов Европы.  Но спустя время пришел к выводу, что это тоже “москиты”.

Однажды он прочитал заметку о Брате Адаме, о его методе селекции и создании новой линии пчел, Келд написал ему письмо и довольно быстро получил ответ с предложением приехать в монастырь Бакфаст. В течении первого сезона работы у Брата Адама он работал только с дымарем, но уже на втрой сезон ему разрешили работать с семьями. Брат Адам селекционировал своих пчел  под взяток с вереска. Он понял, что Брат Адам создал пчелу, которая  почти идеальна.  Как он это делал??? Работая у Брата Адама, с 80-х годов и до самой его смерти,  Келд сделал вывод, что только с использованием контролируемого спаривания маток можно достичь желаемого результата.

Бакфаст.

Бакфаст создавался и создается из разных составляющих. Основная задача в том, чтоб найти лучшее в пчелах и собрать воедино. Бакфаст, это система селекции в которой использованы пчелы одного вида, но разных рас. Келду понадобилось 40 лет чтобы получить ответ на вопрос, в чем секрет? Сегодня он говорит, что секрета особого нет. Весь секрет в знаниях, взглядах не на экстерьер, а на ХПП. Все равно, какие промеры крыльев, длина язычка  и т.д. Основная задача искать нужные характеристики. Много ученных десятилетиями работали с пчелами,  изучая и измеряя их. За 35 лет им удалось поднять медосбор с 4 до 15-20 кг с улья и немного снизить роение. Это все намного раньше сделал Брат Адам, но они все равно не достигли его результата.       Очень важно иметь родословные пчел, чтоб избежать инбридинга. Что бы создать новую линию бакфаст, нужно от родоначальницы линии, которая  имеет нужные нам свойства, произвести 200-300 маток  облетанных на трутнях бакфаст. Из полученных родоначальниц необходимо отобрать 5-10 маток для дальнейшей работы и повторить эти  действия во второй, третий раз. Обычно нужный результат достигается минимум за 5-6 лет контролируемого спаривания, так как за этот срок меняются пчелы в нужном для нас направлении. Важно отыскать маток, которые начинают яйцекладку с момента появления свежей пыльцы и имеют затем взрывное развитие.

Комбинации.

Селекция бакфаста, это комбинирование разных линий. Нужна одинаковая терминология. Кросс, это контролируемое спаривание между расами, неконтролируемое спаривание дает только помеси(“ублюдки”). Противоположность кроссам- комбинаторное разведение. Зная особенности характеристик  отцов и матерей можно их скомбинировать (консолидировать) и в будущем потомстве. Успех возможен только при контролируемом спаривании с использованием облетников или ИО.

Если вам что-то не нравиться в семьях вашей линии,  и есть желание ее улучшить, то скрещивают их с другими семьями имеющими нужные добавки. Для этого создают нужную линию трутней и на них облетывают  неплодок от вашей линии. Если пчелы сильно жалят, нужно иметь трутней с нужными ХПП. Через 3 спаривания имеем добрых пчел. Трутни – самый нужный объект селекции. Вывод маток от прилетевшего роя, может и лучшей для медосбора семьи, это потеря времени. При изолированном спаривании, когда известно происхождение трутня и матки, мы всегда получим улучшение таких маток. При этом известна комбинация и её можно повторить. Необходимо сотрудничество с пасечниками. Проблема в том, что все считают себя “чемпионами” (лучшими в селекции), но нужно преодолеть этот барьер и делится своими наработками с другими пчеловодами.

Селекционер бакфаста должен работать с материалом известного происхождения ( есть родословная). Если мы имеем хоть и лучшую матку с неконтролируемого спаривания, и у неё нет родословной, то повторить такую комбинацию невозможно. Это можно сделать только при контролируемом спаривании.  Создавая группы аналогов с разными характеристиками, мы выделяем худшие и исключаем их из селекции. Главная на пасеке матка, а не пчеловод, он имеет влияние на пасеку, а не на генетику матки.

Качество матки зависит от ее физиологии, наследственности и качества спаривания.

Физиологичность

– результат селекции и  методов вывода маток. Важные факторы оказывающие  влияние на вывод хороших маток имеют воспиталка, инкубатор, прививка, время года, кормление, температура, принос пыльцы и нектара, голод, личинка плавает или не плавает в молочке, размер личинки. Худшим сценарием для матковода является наличие дорогой  материнки и проблемы при выводе неплодок. Это потеря денег и отсутствие желаемого результата. Нет нектара, а нужна прививка – дайте сиропа и поставьте рамку пыльцы.

Наследственность.

Её передают плодные матки – материнки – покупные, роевые или выбранные вами матки.  Худший сценарий, при этом, когда нет достойного материала, а вы профи в выводе маток.

Спаривание.

Проверяется по засеву сот маткой. Качество засева напрямую зависит от достаточного количества трутней и их качества при спаривании. Всегда есть спрос и потребность в трутнях. Это намного важнее, чем иметь хорошую материнку.  Если есть свободное время, то потратьте его не трутневые семьи.  Представьте, вы купили дорогую матку и счастливы, стартер и финишер сработали отлично, вы создали нуки, привезли их на облетник, а трутни плохие. В итоге мы имеем нулевой результат. Также плохо, когда на новый сезон нет хороших проверенных маток.

Имеется прямая связь между перечисленными факторами.

Много лет Келд Бранструп  удивлялся: – Как получается у Брата Адама иметь стабильно классных маток? Пока не понял, что дело в мелочах.

Покупая маток у больших матководных компаний, Келд каждый раз убеждался, что это большая потеря времени и средств. Причина – отсутствие контроля от начала вывода маток, до их облета.  Люди получали зарплату от количества отобранных маток, и в результате из 50 отобранных маток 20 были не спаренными. С некоторых пор Келд  принципиально не продает селекционных маток  большим матководным компаниям.

Нет гарантии получить постоянно хороший результат, но мы можем гарантировать соблюдение технологии вывода маток. Если хотите вырастить хороших маток для себя или для продажи нужно быть твердым в соблюдении и выполнении технологии.

Мы должны иметь достаточно маток в аналоговой группе для отбора, чтоб иметь максимально хороший результат. Принцип таков, – 6 семей лучше, чем 5 и даже 30 лучше чем 29.
В обычном разведении тоже необходимо иметь большую группу пчелосемей для отбора, и нужно иметь хороших трутней. Это очень дорого. Из 30-40 семей группы аналогов  при отборе 27- 37 выбраковываются.
Иногда появляются проблемы связанные с крупной ячейкой, при использовании вощины максимум, полумаксимум. Матка думает, что она трутневая и откладывает в свежеотстроенные соты трутневые яйца. В результате мы имеем горбатый расплод. На следующий год все исправляется.

В настоящее время в Европе средний возраст селекционеров под 60 лет. Довольно часто некому передать полученный опыт и знания. Очень важно группам пчеловодов  и обществам пасечников заниматься селекцией. Нужно всем делиться своими наработками с соседями, потому  что главное в этом передать любовь к пчелам.

У Келда  ушло 30 лет на то, чтобы  полностью понять, что и как делал Брат Адам. Он получил огромный опыт, читая книги о селекции из Германии, США и Восточной Европы. Используя 25-30 характеристик, Келд создал собственный тип селекции. Он сравнивал семьи не описывая их, а сравнивая с лучшими на пасеке. Требования которые он искал в пчелах, это постоянный принос пыльцы для развития, чтоб летали в дождь, имели выраженный инстинкт самообеспечения и др. Тестирование характеристик происходит в любой последовательности – роение, медопродуктивность, агрессия и др.  Сильное роение  это потеря денег. Агрессию легко контролировать через трутня. Поведение на рамках – пчелы не должны висеть снизу, они должны находиться на рамках, что упрощает уход за семьями. Нозематоз создавал большие проблемы. Делались тесты и выводили маток только от маток, имеющих устойчивость к нозематозу. В настоящее время нозематоза у заводчиков бакфаст в Европе нет. Проверялись заклещенность, проводили тест на гигиеническое поведение. Склонность к роению и другие характеристики оценивались по 5 бальной шкале. 1- худший результат, 5 – лучший результат. Если начинать оценивать с нуля, то между оценкой 3 или 4 большая разница. 5 евро стоит проба на нозематоз.

Как выполняется тест на гигиену? Дословно: Раннее мы прокалывали иголкой 100 ячеек и наблюдали за поведением пчел, но вскоре отказались от такой идеи, поскольку оказываем пчелам услугу.  Пчелы видят проколы и стремятся их вычистить, а наша задача была, чтобы они сами находили поврежденные личинки и удаляли их. Цель закрепить эту характеристику в селекции. Теперь  вырезаем 100 ячеек и 24 часа замораживаем в морозилке. После этого вставляли в сот и смотрим, через 48 часов, их удаление. Имели результат 80-60-50 %.  Через 10 лет снизили время  теста до 24 часов и поняли разницу и важность данного теста.
Вопрос – В каком возрасте брать личинку для теста? Ответ:- Сразу после запечатывания. ( Есть рекомендации использовать более старших, начало окрашивания глаз).
Нужно помнить, что есть линии Анатолики, которые при сильных взятках занимаются медом, а чистку замороженных ячеек оставляют на потом. Нужно об этом знать и не браковать. Тест делают 2 раза в год при вялотекущем и сильном медосборе.
Пасечнику медового направления дешевле и лучше купить селекционную матку у селекционера и от неё выводить для своих нужд, чем заниматься селекцией самому. На это уходит много времени, а время это деньги.

Комбинирование

встреча с Келдом Бранструбом
Неформальная встреча с Келдом Бранструбом, Борисполь

Разговоры о расах между людьми переходят и на пчел. Фанатики есть везде и нельзя фанатикам одних пчел, осуждать фанатиков других пчел. Нет понятия лучшая раса, все имеют значение, особенно для бакфаст, который использует в селекции чистые расы.
Для примера. Египетская раса имеет всего 2 лучшие характеристики – это ориентирование и непрополюсование. Анатолика хорошо ищет мед и  легко перезимует на любом корме. Карпатка даже если роиться и жалит, но имеет хороший плотный засев на рамках. Келду, иногда, очень жалко пасечников, которые работают с такими пчелами.
Существует доступный инструмент – комбинирование, который нашел и сделал доступным Брат Адам. Мы должны его сберечь.

Вопрос;- Каким будет потомство если при межлинейном спаривании разные линии пчел  имеют разные оттенки окрасов.
Ответ:-  Потомство будет разным, но в последствии, для селекции, вы должны выбрать, пчела с каким окрасом дает вам нужный результат.  Разный окрас пчел имеют матки несбалансированных линии. В целом для бакфаст окрас значения не имеет, но равномерность окраса приветствуется.

При облете матки на трутнях других пород и помесях три характеристики гарантировано передается через трутня. Это злоба, роение и потребление кормов  зимой.  Поэтому очень важно создавать отцовские линии. Матки на облетнике часто меняются местами (блуждают), поэтому их нужно метить. Нельзя использовать маточники, так как нет возможности или тяжело пометить маток в нуклеусах.

С помощью использования различных рас можно решать разные задачи.  Например, в Альпах нужна была особенная пчела. Медосбор начинался после обеда, когда температура поднималась до +23 градуса, а ночью были морозы до -5 градусов и пчелы собирались в клуб.  Нужна была пчела, которая соответствовала этим требованиям, смогла летать при низких плюсовых температурах и имела столько расплода, чтоб покрывать его на ночь. Такую пчелу создали.

Келд Бранструб считает с  уверенностью, что работа с бакфастом в Европе будет продолжаться. Поэтому он приехал в Украину и рассказывает о своих наработках. Нужно сотрудничать на международном уровне и не надеяться на большие матковыводные компании.

Геннадий Измайлов, Сергей Брагин.
Борисполь 2020 год.
По материалам конференции
и встреч с Келдом Бранструбом.
перевод – Андрей Григоренко. ( Матковод АМГ )

Коллеги, под этой публикацией можно написать ваши Коментарии,
а самое главное можно сформировать вопросы к Келду по тематике селекции бакфаст, которые мы сможем переслать ему и получить ответы в режиме электронной почты.
Форма для комментариев ниже.

Оцінка публікації
Оцініть цей допис
[Total: 7 Average: 5]
сподобалось - поділіться

Систематика та визначення в бджільництві

kb vulyky

На сайте работает переводчик, выбор языка для машинного перевода справа или внизу под текстом (в мобильной версии)

Ми вирішили опублікувати деякі визначення,  тому що є необхідність  систематизувати в єдиний порядок термінологію, яка застосовується в бджільництві. Неприємно чути, як лектори різні явища називають однаковими термінами, або слово, яке позначає процес недоречно застосовують в якості оцінки.

Домен: Ядерні (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Членистоногі (Arthropoda)

Підтип: Шестиногі (Hexapoda)

Клас: Комахи (Insecta)

РядПеретинчастокрилі (Hymenoptera)

Підряд: Стебельчасточеревні (Apocrita)

Надродина: Apoidea. Апіди складаються з родів – Тригон, Меліпони, Джмелі, джмелі зозулі, Бджоли (apis),

Рід – Аpis медоносних бджіл складається з окремих самостійних біологічних таксонів, Наприклад apis mellifera (медоносні домашні бджоли), apis cerana (воскові китайські бджоли), apis dorsata (гиганские бджоли), apis florae (карликові бджоли).

Вид -apis mellifera в таксономії це -окремий біологічний таксон на одну ступінь нижче Рода, який складається з Рас.

Раси медоносних бджіл це – apis mellifera anatolica, apis mellifera ligustica, apis mellifera carnica, apis mellifera meda, і так далі … в загальному до 30 підвидів рас. Традиційне фенотипічне позначення раси характеризується загальними спадковими візуальними значеннями.

Порода – продукт селекції раси, або рас, з використання зоотехнічних прийомів  контрольованого парування  бджоломаток, та фіксації їх   родоводів.

Помісь – продукт неконтрольованого парування між расами чи  породами.

Крос –  результат контрольованого парування між расами чи породами.

Гібрид – результат  схрещування між видами. При спаровуванні всередині роду apis melifera  міжвидових гібридів отримати не вдалось.

Станція спаровування – місце контрольованого природного і штучного парування бджоломаток.

Облітник – різновид станції спаровування, з використанням природного парування бджіл та обов’язковим контролем трутневого фону.

Репродуктор – різновид станції спаровування, з використанням природного парування бджіл та не обов’язковим, частковим  або відсутнім  контролем трутневого фону.

 

kb vulykyБакфаст – система селекці виду  apis melifera в цілому. Бджола бакфаст – результат цієї селекції. Бакфаст – штучно виведена порода бджіл, де основними критеріями селекції є її господарські корисні ознаки.

 

Измайлов Г.Б.

Брагин С.А.

январь 2020

Повний й текст на сайті www.buckfast.com.ua/post/бакфаст-штучно-виведена-порода-бджіл який є нашим партнером.

Оцінка публікації
Оцініть цей допис
[Total: 3 Average: 5]
сподобалось - поділіться

Семінар “Методи селекції Бакфаст” з запрошеним гостем Келдом Бранструпом.

 

 

 

ГО “Спілка бджолярів України Бакфаст” запрошує відвідати 1
лютого 2020р.,  о 10.00 годині, семінар «Методи селекції Бакфаст,
критерії оцінки племінних сімей» за участю відомого данського
селекціонера Келда Бранструпа – Keld Brandstrup, (Breeder
code KB), Denmark, який довгий час спільно працював з
Братом Адамом в абатстві Buckfast в Англії.

Келд Бранструп Методи селекції Бакфаст
«Методи селекції Бакфаст,
критерії оцінки племінних сімей» Келд Бранструп

 Адреса семінару

Семінар буде проходити в сесійній залі
Бориспільської районної ради за адресою:

  • Вулиця Київський шлях, 74, Бориспіль, Київська обл.

Вартість

  • Організаційний внесок-150 грн.

Контакти організаторів

  • Для детальної інформації звертайтесь за номером 067-861-78-27 Юрій.

Теми семінару

Виступ Кельда Бранструпа базуватиметься на попередньо заданих йому питаннях:
● чи можна на сьогодні вести селекцію Бакфаст без вливання інших порід? використовуючи маток Бакфаст контрольованого спарювання різних заводчиків?

● якщо доливати іншу породу бджіл, тояк на вашу думку це робити? Яку схему краще використовувати? Від F-0 до позначки В.

● на які господарські ознаки звертати увагу в першу чергу? Чи є якісь відпрацьовані шаблони зв’язків між певними характеристиками? Якщо є, то які саме?

● відбір батьківських сімей для подальшого розведення?

● які характеристики краще передаються через батьківську лінію а які через
материнську лінію? Чи існує якась закономірність?

● використовується підбір материнських і батьківських ліній на основі їх родоводів для подальшої селекції. Або за основу беруться бажані або необхідні характеристики їх сімей?

● ізольовані облітнікі, які є нюанси? Мінімальна відстань для отримання допустимої або повної ізоляції на воді і на суші. Яка кількість батьківських сімей потрібно використовувати для насичення обльотніка трутнями при використанні наземного обльотніка з умовною ізоляцією 3 км до найближчої сусідньої пасіки на якій розташовані 20 сімей?

● повинні бджоли в родині з маткою Бакфаст контрольованого спарювання мати однаковий окрас тергітів?

● практикується в селекції Бакфаст використання маток вільного спаровування, сім’ї яких мають високі характеристики, чи можливо закріпити ці характеристики використовуючи не плідних маток від них застосовуючи до них контрольоване спарювання?

● в Україні спостерігаються непоодинокі випадки захворювання бджіл Бакфаст на аскосфероз, як справи з цією хворобою в Європі? Чи ведеться якась робота з відбору сімей з підвищеною стійкості Бакфаст саме до цієї хвороби?

● яких маток віддаєте перевагу для ведення селекції – ШО або з
облітніка?

● Яка кількість сімей бажано використовувати для виявлення кращої матки
контрольованого спарювання однієї комбінації, скільки часу на це йде?

● Buckfast бджолярі в Європі, хто вони, чому вони вибирають бджолу Бакфаст. Який відсоток бджолярів Бакфаст Європі, які інші бджоли тримають в Європі в%.

Keld Brandstrup, (Breeder code KB) Denmark – Коротка довідка

Келд Бранструп - Keld Brandstrup, (Breeder code KB), Denmark
Келд Бранструп – Keld Brandstrup, (Breeder code KB), Denmark

Келд Бранструп відомий датський селекціонер, входить до складу Датського Медової Ради, є головою Данської Асоціації Комерційних Бджолярів.

Кар’єра Кельда Бранструпа як пасічника, почалася на початку 1980-х років. Серйозно захоплюючись бджільництвом, Келд створив високопрофесійну комерційну компанію з бджільництва. Компанія 450 вуликів, виробляє 25-30 тонн меду в рік. Що відносно небагато в перерахунку на один вулик, однак компанія займається Матководство, селекцією.
Багаторічна співпраця з братом Адамом на початку своєї кар’єри дала Келду Бранструпу велику зацікавленість до бджільництва і як наслідок цього, розведення та селекція бджіл тепер домінують в діяльності компанії. Бджолині матки Бакфаст, яких розводить Кельд Бранструп відповідно до принципів брата Адама, користуються попитом у бджолярів, університетів і дослідників по всьому світу.

Фото з сайту Кельда https://buckfast.dk/index.php/en/about-us

Оцінка публікації
Оцініть цей допис
[Total: 5 Average: 4]
сподобалось - поділіться

Поїздка в Данію

На 9 липня, у нас була запланована поїздка до відомого селекціонера «Бакфаст» Келда Брандструпа (KB).

Склавши план поїздки і проаналізувавши всі майбутні витрати, ми вирішили, що економніше і зручніше їхати автомобілем.
Враховуючи, що з Європою у нас безвіз, то ніяких проблем на кордоні не було, потрібно тільки мати страховку на людину, автомобіль (зелена карта) і закордонний паспорт. Можливо в деяких ситуаціях прикордонники запитають чи є в наявності достатня кількість фінансів для подорожі.
При дотриманні законів, проблем на митниці як українській, так і на польській не буде.

Європейські дороги

Перетнувши польську митницю, різницю ми відчули одразу – це дороги. Вони там бездоганні. Проїхавшись, ми звернули увагу, що вздовж усього автобану загорожі, мета яких – це захист тварин, щоб вони раптово не вийшли на дорогу. Для них спеціально побудовані мости через або під дорогу.

Через кожних 20 км знаходяться паркінги, де є зона відпочинку як для дорослих, так і для дітей. Там чисто, гарно і є все необхідне…


Проїхавши по Польщі, ми зупинилися в Dom sw Jozefa – це дуже прекрасний, чистий і недорогий B&B.

Відпочивши, ми вирушили далі.

 

 

 

Наш маршрут включав в себе паромну переправу.

 

На паромі можна відпочити, перекусити і зі смачною кавою милуватися гарним краєвидом.

Також там є супермаркет «Duty Free».

Прибувши в місто Гедсер (Данія), ми були вражені по новому – датською архітектурою і стилем життя.

В гостях у Кельда

Приїхавши до будинку Келда, ми зустрілись з ним. Дуже привітний, добрий, приємний чоловік. Запросив нас у свою лабораторію, де за чашечкою кави у нас відбулась розмова.

Він розповів нам про свої напрацювання та методи в селекції бакфаст, що нас цікавили. Загалом Кельд залюбки відповідав на наші запитання, під час розмови була дружня атмосфера. Важливо зазначити що одна з запорук доброго діалогу – чудовий перекладач. дякуємо Андрію, що був з нами і допоміг нам у спілкуванні з Келдом.

 

 

 

Поспілкувавшись, Кельд Брандструп запропонував нам оглянути його цехи:

де качає мед,

де знаходяться інкубатори,

в яких умовах він зберігає вулики, рамки та інше.

Показав сім’ї, від яких прививається та в яких виводить матки.

На матковивідному точку у нас також відбулась цікава розмова на тему селекції «Бакфаст». Келд підготував для нас, на його погляд, найкращий матеріал, який дуже збалансований, з центрований – «Бакфаст» KB 306.

В свою чергу ми від ГО спілки «Бакфаст» запросили Кельда Брандструпа приїхати до нас в Україну, в Київ чи якесь інше місто (ми ще визначаємось), щоб провести семінар для пасічників по темам – селекція «Бакфаст», пасічництво, бджола бакфаст.

Також, Келд запропонував нам залишитись на вечерю, але за браком часу, ми вирішили повернутись на ночівлю в Польщу і вирушили тим же маршрутом.
До речі, в нашій подорожі нам дуже допомагали google карти.

Замість висновку

Безвіз реально діє та полегшує обмін знаннями та напрацюваннями, в тому числі і в галузі бджільництва. Сподіваюсь наша подорож буде натхненням для молодого та ініціативного покоління пасічників заводити нові контакти в Європі, обмінюватись досвідом та знаннями в сфері бджільництва з відомими маткарями та пасічниками старого світу, рухати та розвивати наше бджільництво.

І я, як починаючий матковод, також була рада побувати в компанії такої людини як Кельд Брандструп разом з Юрієм Вальчуком, Олександром Лівим, Андрієм Григоренком, Олександром Проньком.

 

Оксана Ліва.

Якщо ви маєте цікаву замітку чи публікацію, не вагайтесь, надсилайте. детальніше тут.

Оцінка публікації
Оцініть цей допис
[Total: 12 Average: 4.7]
сподобалось - поділіться