Найперше що мене вразило, це те що люди щирі. Хоча в бізнесі більше вірять своїм (іспанцям). Я їх розумію, в нас теж мало хто купить маток в емігранта якщо він не Томас Руппель. Та усі дорослі та діти посміхаються, терпляче спілкуються з людьми, навіть якщо кудись квапляться.
Ще сподобався клімат, тепле море, пальми, кактуси, мандарини, і багато того що асоціюється з тропіками. Хоча там субтропічний клімат. Кажуть що літо дуже жарке, все навкруги вигорає, тому багато хто кочує на північ, там якраз в цей час сонях квітне. Весна та осінь теплі, та дощі є. Тому в Іспанії два сезони виводу маток, перший починається 5-10 Березня, другий з 10-20 Вересня.
Тільки уявити собі що люди випивають каву з коньяком, келих вина з самого ранку, а аварій я не бачив зовсім, а всі на автомобілях. Ніхто не сигналить тобі, якщо ти забарився на світлофорі. В Іспанії обов’язково зупиниться біля тебе поліція якщо ти йдеш пішки поза містом, та спитає, що трапилось? Чи все в порядку? Громадський транспорт є, та мало, ну дуже рідко ходить, якщо порівнювати з Україною.
Ще хотів би сказати про прибирання вулиць та тротуарів. Їздять цілими днями невеликі машини-пилососи, та збирають недопалки, папірці і все інше сміття, що з вулиці, що з тротуару. Працюють на них охайні, доволі молоді люди, як чоловіки так і жінки. А перехожі смітять набагато більше ніж в нас:(
Що вразило, то це не розуміння пасічників що до утеплювання вуликів. Кажуть; та в нас тепло. Практично не можливо щось їм довести. Пояснюю їм що температура під +50 градусів не менше шкодить ніж би то було мінус 50. Та на щастя є там наші люди (Косик Михайло), до речі в минулому будівельник, тому і зрозумів відразу. “Утеплили” точніше ізолювали вулики як від холоду, так і від спеки, результат не забарився, після побаченого вже є послідовники з місцевих. На сьогодні вже є тільки в Михайла понад 30 сильних сімей Бакфаста Ф-1. Весною було три + в Педро одна. А всього в Михайла 70 сильних сімей, та 30 середняків, просіли на соняшнику.
Іберика, це місцева бджола. Скажу що вона трохи гірша за нашу місцеву, зліша, та швидко трутневіє. Так само є якийсь відсоток що приносять багато меду, не злі, та не рояться, всього таких, відсотків 10-20. І люди мені доводять що в них бджоли не гірші за Бакфаст, чи іншу відселекціоновану бджолу. Тупо не помічають 30-60% сімей які меду не мають взагалі, з інших 30-50% відкачують максимум 5-7 кг. меду. А замороки з тими сім’ями в рази більше ніж з продуктивними. Та то таке, було, є, та буде. Особисто я працюю з людьми котрі розуміють що до чого, або я бачу що згодом зрозуміють. Доводити щось, комусь, немає ніякого сенсу.
Трохи про те які в Іспанців конструкції вуликів. А це в більшості 12ти рамкові лежаки, тільки з нижніми невеликими льотками, мабуть щоб краще роїлись;). А роїв там тьма! Та ловити їх є мало можливості, тому що вся земля приватна. В передових пасічників 10ти рамкові Дадани з надставками, і найменше вуликів Лангстрота-Рута.
На сьогодні в нашій команді є чотири чоловіки, Михайло, Педро, Іво, та я. В кожного є гарний матеріал, в Педро Рупелівські батьківські сім’ї, в Михайла мої, як батьківські, так материнські, в Іво три острівні матки Бранструба, а також є Ф-1 від них. На початку Березня я знову поїду в Іспанію, та візьму з собою теж одну чи дві матки, думаю вже перевірені, від Келда Бранструпа. На весну я вже зможу задовольнити замовлення на перспективні чистопородні рані матки контрольованого парування. А це 26-28 Квітня. А то цієї весни було три сім’ї з трутнем, і то його було мало, вистачило всього на 13 маток.
І на останок кілька слів про сам стан справ в бджільництві. В провінції Мурсія травлять бджіл безбожно, тому що є такий закон що пасіки мають стояти за 5 км від плантацій мандарин, а ті мандарини всюди, немає де пасіку поставити. Ветеринарної служби в нашому розумінні немає, на питання по контролю за хворобами, а асоціації відповіли: якщо ви підозрюєте що у вас хворі бджоли, то викликайте ветеринара. Пасічник сам мусить дбати про здоров’я своїх бджіл. І немає ніяких дотацій для бджолярів, та податкових пільг. Одна пільга, це те що в кого до 40 вуликів, то може продати продукції на 3 тисячі євро на рік, без сплати податків. Так що ми і в цьому попереду Іспанії.